Історія розвитку легкої атлетики

Боротьбу, кулачний бій і взагалі усі вправи, що розвивали силу, греки відносили до важкої атлетики. Ясно, що назва «легка атлетика» сьогодні досить умовна, адже важко назвати, наприклад, біг на довжелезну дистанцію — марафон або метання молота «легкими» фізичними вправами.

Найдавнішим змаганням атлетів, безсумнівно, є біг.

Разюче, що сьогодні ми знаємо ім`я першого олімпійського чемпіона древньої Греції і дату, коли відбулася ця подія. Це трапилося в 776 р. до н.е. в Олімпії.

Переможець був один, тому що атлети змагалися на тих іграх тільки в бігу на один стадій (приблизно 192 м) — звідси слово «стадіон».

Переможця кликали Коріб, здається, він був кухарем з міста-поліса Эліди.

В Ермітажі, у Санкт-Петербурзі, можна побачити грецькі і римські пам`ятні медальйони, монети із зображеннями бігунів.

Змагалися і у метанні диска.

Були диски з дерева, каменю, заліза, бронзи, нерідко прикрашалися різьбленням, зображеннями птахів, тварин або сценами спортивних змагань. Вага диска була від 1,25 до 6,63 кг.

(Сьогодні диск важить 2 кг для чоловіків і 1 кг для жінок.)

Серед болільників іноді дуже цінувалися метателі спису. Їх охоче зображували і скульптори.

Сучасна легка атлетика раніше, ніж в інших країнах, почала культивуватися в Англії.

Ще у 1837 тут відбулися перші змагання з бігу на дистанцію близько 2 км. Учасниками цього змагання були учні коледжу міста Регбі.

Незабаром і в коледжах Ітона, Оксфорда, Кембриджу, Лондона також організуються спортивні змагання. Трохи пізніше в програму змагань включається біг на короткі дистанції, біг з перешкодами і метання ваги, з 1851 включені в програму стрибки в довжину і висоту з розбігу, а з 1864 — метання молота і штовхання ядра.

Новий етап почався з проведення щорічних змагань між університетами Оксфорда і Кембриджу.

У 1865 був заснований Лондонський атлетичний клуб, що проводив перші чемпіонати країни з легкої атлетики.

У 1880 в Англії була заснована аматорська легкоатлетична асоціація, що одержала права вищого органа з легкої атлетики в межуах Британської імперії, а також у її колоніях. У США перший атлетичний клуб з`явився в 1868 у Нью-Йорку. Але, мабуть, центрами розвитку легкої атлетики в Америці в ті роки стали університети. У 1880-90-і рр. легка атлетика як самостійний вид спорту починає культивуватися майже у всіх країнах Європи.

Відродження в 1896 Олімпійських ігор сучасності дуже вплинуло на розвиток легкої атлетики.

У програму Ігор I Олімпіади в Афінах (1896) були включені 12 видів легкоатлетичних змагань.

Майже всі медалі на цих Іграх завоювали американські легкоатлети. Правда, з появою в 1952 на олімпійських іграх збірної СРСР, в американців з`явилися серйозні конкуренти в легкій атлетиці. На Олімпійських іграх в Атланті (1996) 2000 атлетів розігрували 44 комплекти нагород (більше ніж у будь-якому іншому виді спорту).

Змагання для жінок з`явилися на олімпійських іграх у 1928, на Іграх 1996 жінки змагалися у 20 видах легкої атлетики, а вже на літньому чемпіонаті світу (1999) і Олімпіаді в Сіднеї (2000) жінки почали змагатися в стрибках з шестом і метанні молота.

Нерідко саме змагання легкоатлетів-олімпійців ставали самими яскравими у житті Олімпіад.

Так було, наприклад, у Мехіко (1968), коли американський спортсмен Боб Бімон встановив феноменальний світовий рекорд у стрибках в довжину — 8 м 90 см (одразу на 55 см перевищивши світове досягнення). Цей виступ назвали «стрибком у 21 століття». Практично так воно і трапилося. Тільки через двадцять років цей результат був поліпшений.

Фантастичні секунди показала у забігах на 100 і 200 м на Олімпіаді в Сеулі американська бігунка Флоренс Гриффіт- Джойнер. Її рекорд тримається більше 14 років

Починаючи з чемпіонату світу у приміщенні 1993 року, який проходив у Торонто, збірна команда України з легкої атлетики здобула на чемпіонатах світу, Європи та Олімпійських Іграх 99 медалей різного гатунку.

Легкоатлетичні види

Класифікація і загальна характеристика легкоатлетичних вправ

Легкоатлетичні вправи поділяються на п'ять розділів:

• ходьба, біг,
• стрибки,
• метання і багатоборства, які в свою чергу діляться на види, різновиди і варіанти.

Ходьба і біг — природні способи пересування людини, під час яких в динамічну роботу включаються майже всі м'язи тіла. Завдяки цьому підвищується обмін речовин, посилюється робота серцево-судинної, дихальної та інших систем організму.

Ходьба як фізична вправа має передусім оздоровче значення.

Біг — один із основних засобів всебічного фізичного розвитку, але разом з тим це і засіб активного відпочинку, оздоровлення і збереження працездатності. Під час бігу організм працює інтенсивніше, ніж при ходьбі.

Ходьбою і різними варіантами бігу можна поступово збільшувати фізичне навантаження. Крім всього іншого, і ходьба, і біг допомагають формувати і удосконалювати різні рухові якості і навички, потрібні для трудової діяльності людини: витривалість, швидкість, силу, спритність, уміння швидко і економно пересуватись, долати перешкоди і т. д. У процесі занять ходьбою і бігом виховуються також вольові якості, набуваються уміння розраховувати свої сили і орієнтуватися на місцевості.

Як засоби тренування ходьба і особливо біг допомагають підвищувати рівень досягнень в інших видах спорту.

Спортивна ходьба відрізняється від звичайної технікою рухів і має вдвічі більшу швидкість, що, звичайно, вимагає підвищених енергозатрат.

Заняття спортивною ходьбою зміцнюють внутрішні органи і системи, поліпшують їх працездатність.

Змагання з ходьби проводять на бігових доріжках стадіонів і на звичайних дорогах на дистанціях від 3 до 50 км включно. Учні (юнаки) 15-16 років змагаються лише на дистанціях 3 і 5 км, а 17-18 років — на 3,5 і 10 км.

Біг — найпоширеніший вид фізичних вправ, що входить до багатьох видів спорту (наприклад, спортивних ігор).

Перед стрибком чи метанням спортсмен звичайно робить розбіг.

У легкій ателетиці біг поділяють на гладкий, з перешкодами, естафетний і в природних умовах.

Гладкий — це біг по біговій доріжці стадіону (по колу проти годинникової стрілки) на дистанції від 30 до 30 000 м, сюди належать також біг на час — годину і дві години. Гладкий біг може бути на короткі (до 400 метрів включно), середні (500-2000), довгі (3000-10000) і наддовгі (до 42195м) дистанції. Юнаки можуть змагатися на дистанціях до 5000 м, дівчата — до 1000 м включно. На дистанції 400 м включно учасники біжать окремими доріжками, на 800 м — перші два повороти окремими, а решту — по спільній доріжці, на більші дистанцій — по спільній доріжці.

Біг з перешкодами має два різновиди. Для бар'єрного бігу на дистанція від 50 до 400 м рівномірно ставлять штучні однотипні перешкоди. Біг з перешкодами на 1500, 2000 і 3000 м проводиться через міцно встановлені (не перекидаються) бар'єри і яму з водою, що обладнується в одному з секторів стадіону. Хлопці шкільного віку можуть змагатися на всіх дистанціях, а дівчата — лише в бар(єрному бігу до 100 м включно.

Естафетний біг належить до командного виду: дистанція поділена на кілька етапів і кожен спортсмен пробігає лише один етап. В естафетному бігу етапи можуть складатися з однакових коротких або середніх дистанцій, або із змішаних. За умовами проведення естафети можуть бути зустрічними, по біговій доріжці стадіону, вулицями (кільцеві або зіркові).

Біг у природних умовах має два різновиди.

Крос проводиться по пересіченй місцевості (полями, луками але частіше у лісі) на дистанціях до 14 км включно. У кросі учні можуть змагатися на дистанціях 1, 2, 3, 5 км, а учениці — на 500 м, 1, 2 і 3 км.

Другий різновид бігу в природніх умовах — дорогами (польовими, шосейними) на дистанціях від 15 до 42 км 195 м. Традиційні пробіги також проводяться по дорогах.

Стрибок належить до природного і швидкого способу долання перешкод: для нього характерні короткочасні, але максимальні нервово-м'язові зусилля.

Стрибки зміцнюють м'язи ніг і тулуба, розвивають такі якості, як сила, швидкість, спритність і сміливість, навчають орієнтуватися в просторі, концентрувати зусилля.

Стрибки можна виконувати з місця і з розбігу.

Легкоатлетичні стрибки з розбігу поділяються на два види:

• через вертикальні перешкоди (у висоту і з жердиною) і через горизонтальні (у довжину і потрійний). Хлопці можуть змагатися з усіх видів стрибків, трійний).

Хлопці можуть змагатися з усіх видів стрибків, дівчата — з стрибків у висоту і довжину.

Метання — це вправи у штовханні і киданні спеціальних спортивних приладів на дальність.

Вони характеризуються короткочасними інтенсивними ("вибуховими") зусиллями м'язів рук, плечового пояса, тулуба і ніг при їх координованій взаємодії.

Метання сприяють гармонічному розвиткові всієї мускулатури тіла.

Залежно від способу виконання легкоатлетичні метання поділяються на три види:

• 1) кидком із-за голови (малий м'яч, граната, спис) з прямолінійного розбігу;
• 2) з поворотом (диск, молот);
• 3) поштовхом (ядро).

Історія розвитку легкої атлетики в Україні

Легка атлетика в Україні - це понад 75 тисяч спортсменів, більше тисячі тренерів, десятки тисяч прихильників оздоровчого бігу, мільйони вболівальників. Минуле чотириріччя було досить успішним для найсильніших вітчизняних легкоатлетів: 2001 рік - чемпіонати світу (Лісабон, Едмонтон) - завойовано 5 медалей, Всесвітня Універсіада (Пекін) - 6 медалей; 2002-й - чемпіонати Європи (Відень, Мюнхен) - 9 медалей, чемпіонат світу серед юніорів (Кінгстон) - 2 медалі; 2003 - чемпіонат світу (Бірмінгем, Париж) - 7 медалей, чемпіонат Європи серед молоді - 8 медалей; 2004 рік - зимовий чемпіонат світу (Будапешт) - 4 медалі, 3-тє місце в командному заліку. Нині понад 20 українських легкоатлетів у своїх видах входять до світових двадцяток найкращих спортсменів, зокрема 13 з них посідають провідні позиції у світі (1-8 місця). За підсумками чемпіонату світу серед юніорів молодіжна збірна України з легкої атлетики 2004 року посіла почесне 7-ме місце.

Як зазначає головний тренер національної команди з легкої атлетики Валерій Александров, визнано успішними виступи наших атлетів на Олімпіаді-2004: завойовано 4 медалі (Юрій Білоног - золота у штовханні ядра, Олена Красовська - срібна у бігу на 100 м з бар'єрами, Вікторія Стьопіна і Тетяна Терещук-Антипова - бронзові відповідно у стрибках у висоту і у бігу на 400 м з бар'єрами). Всі медалі завойовані ними за дуже жорсткої конкуренції з боку перш за все атлетів США. Однак не в усіх номерах програми реалізовані потенційні можливості національної команди. За кількістю завойованих золотих медалей вона посіла 12-те місце, за загальною кількістю медалей - 7-8-ме, за кількістю фіналістів змагань олімпійської програми (загальнокомандне місце за сумою очок) - 9-те.

За 2001-2005 рр. у 38 номерах Олімпійської програми 92 Українських легкоатлетів мали допуск на участь в Олімпіаді 2004 року, виступали за національну збірну команду 54 спортсмени.